Публічно - приватне партнерство – дуже потужний, але поки не працюючий інструмент
31.10.2025 р. набув чинності новий Закон України «Про публічно-приватне партнерство» (далі - Закон № 4510-IX) раніше відомий, як Закон України «Про державно-приватне партнерство» (далі - ДПП).
Даний Закон № 4510-IX є частиною євроінтеграційної ініціативи.
Публічно-приватне партнерство (далі – ППП) є дуже привабливим інструментом і для бізнес спільноти і для країни в цілому, але наразі його реалізація може викликати деякі труднощі в зв’язку з браком необхідного досвіду у організаторів.
Адже, по-перше, даний закон лише в жовтні 2025 року набув чинності; по-друге, за даними центральних та місцевих органів виконавчої влади в Україні станом на 01.01.2026 на умовах ППП укладено всього- на-всього 201 договір, з яких реалізуються 19 договорів 171 договір не реалізується взагалі, а 11 договорів призупинено у зв'язку зі збройною агресією російської федерації.[1]
Коротко по суті – Закон № 4510-IX встановлює механізм при якому управління визначеними об’єктами державної або комунальної власності переходить до приватного сектору. При цьому саме майно лишається в державній (комунальній) власності, держава або МФО можуть допомагати фінансово, а дохід отримує інвестор у визначений договором спосіб.
Яскравий приклад концесії, як виду ППП, це проєкт з передачі в концесію першого та контейнерного терміналів морського порту «Чорноморськ», який активно торпедує Мінрозвитку. Проєкт має стати найбільшою інвестицією в історії українських портів – сотні мільйонів доларів у модернізацію та понад $1,1 млрд надходжень до бюджетів.
В чому фішка саме Закону № 4510-IX? А фішка в тому, що законодавець щедро розширив коло можливих проєктів концесії. Держава таким чином заявила, що готова приймати інвестиції на всіх рівнях, від найменших до найбільших, і готова захищати інтереси інвесторів.
Ми вважаємо, що ППП в найближчому майбутньому запрацює на повну потужність, адже, нажаль, об’єктів, що потребують відновлення внаслідок війни у нас вистачає.
Отже, що нам пропонує новий закон про ППП:
Розширено можливості застосування, тепер сюди відносяться сфери:
1) виробництва, транспортування і постачання тепла, розподілу і постачання природного газу;
2) транспорту, транспортної інфраструктури (залізничної, морської, річкової, автомобільної, трубопровідної, авіаційної, інфраструктури аеродромів, електротранспорту, метрополітену тощо) та інфраструктури електронних комунікаційних мереж;
3) водопостачання та водовідведення;
4) охорони здоров’я, громадського здоров’я;
5) туризму, рекреації, культури та спорту;
6) управління відходами;
7) виробництва, накопичення електричної енергії;
8) виробництва та впровадження енергозберігаючих технологій;
9) житлової нерухомості, у тому числі модульних будинків;
10) освіти, наукової і науково-технічної діяльності;
11) електронних комунікацій, цифрової інфраструктури, інформаційних технологій та кібербезпеки, та ін.
Об’єктами ППП може бути рухоме та нерухоме майно, програмне забезпечення, інформаційні системи, та ін. Це можуть бути, як існуючі так і створювані об’єкти, або навіть об’єкти незавершеного будівництва.
Загалом перелік є дуже і дуже обширний.
Приймаючи всі виклики сьогодення законодавець передбачив, що приватні партнери можуть залучати донорські кошти залучені від міжнародних організацій.
Важливим є те, що Закон № 4510-IX достатньо якісно захищає права приватних партнерів. Впроваджена купа запобіжників, які відповідають інтересам інвесторів, такі як реєстрація прав інвестора, отримання приватними партнерами сервітутів, можливість заміни сторони концесіонера, і навіть можливість призупинити до 5 років дію договору в разі настанням форс-мажорних обставин, або в разі прийняття суб’єктом владних повноважень рішень, що впливають на реалізацію проєкту.
І головний бонус: до договору ППП застосовується гарантія стабільності законодавства. Це означає, що правила гри не зміняться до кінця терміну дії контракту. Навіть якщо податки в країні зростуть, для інвестора діятимуть ті ставки, пільги та умови, що були зафіксовані на момент підписання. Це повний імунітет від законодавчих сюрпризів.
Окремий магніт для інвесторів — можливість мати приватну власність у межах проєкту. Закон дозволяє виділити «допоміжне майно», яке належатиме приватному партнеру, а не державі. За умови дотримання певних критеріїв, це відкриває колосальний простір для додаткового заробітку та капіталізації активів прямо всередині великого об'єкта ППП.
Процедура проведення конкурсів на визначення приватного партнера докорінно змінена. Відтепер, підготовка проєкту ППП здійснюється виключно за ініціативою публічного партнера. А з січня 2027 року ще й виключно в межах електронного майданчику.
Підготовка проєкту ППП здійснюється у два етапи, крім підготовки проєктів ППП з допороговим значенням (вартість яких не перевищує 5,5 млн євро), які мають «зелений коридор» у вигляді проходження лише одного етапу.
На першому етапі здійснюється підготовка концептуальної записки щодо здійснення ППП.
На другому етапі підготовка техніко-економічного обґрунтування здійснення ППП.
Вимоги до зміст концептуальної записки та техніко-економічного обґрунтування визначається КМУ. Нажаль, КМУ ще не вніс змін до зазначених актів, тому поки керуємось старими редакціями, які ще чинні.
Законодавець, як досвідчений аграрій знає, щоб вродив якісний врожай, ґрунт необхідно заздалегідь підготувати до посівної. В якості підготовленого ґрунту потенційного інвестора чекає спрощений порядок підготовки проєктів ППП під час військового стану та протягом 7 років після його скасування. Такий особливий «мікроклімат» передбачений для проєктів включених до Переліку державних чи місцевих проєктів з відновлення інфраструктури та економіки.
Коли фундамент закладено, час виходити на дистанцію. Держава підготувала три типи «трас» для інвесторів, кожна з яких має свої особливості:
Торги з обмеженою участю (Клубний формат). Спочатку — лише знайомство. Ви подаєте коротку заявку, а комісія проводить кваліфікаційний відбір. Тільки після цього «фільтру» обрані учасники отримують повний доступ до документації.
Відкриті торги (Прямий шлях). Класичний формат, де всі карти на столі з першого дня. Ви бачите повну інформацію про об’єкт і одразу подаєте готовий пакет документів. Максимальна прозорість і швидкість.
Конкурентний діалог (Спільне проєктування). Найцікавіший варіант для складних кейсів, де немає готових технічних рішень. Це живий процес, де ви разом із державою доопрацьовуєте параметри проєкту, обговорюєте ризики та шукаєте найкращі фінансові моделі.
Фінальний акорд для будь-якого сценарію — підписання договору за стандартною процедурою.
Описана процедура може здатися складною, але команда Rasons Legal готова пройти цей шлях з Вами і максимально його скоротити, адже нам відомі тонкощі, про які чат GPT вам не розповість навіть в тарифному плані Pro.
Публічно-приватне партнерство може стати новим рушійним інструментом, який не лише сприятиме відновленню нашої Держави, а й дасть можливість отримувати бізнес вигоду.
Чарльз Тайсон Єркіс — американський фінансист, історія життя якого покладена в основу «Трилогії бажання» Теодора Драйзера. Його кар’єра стала класичним прикладом складної взаємодії приватного капіталу та держави: саме через механізм довгострокових концесій він розбудував систему міської залізниці в Чикаго та електрифікував Лондонський метрополітен. Будучи стратегічним партнером міст, Єркіс залучав величезні інвестиції в інфраструктуру в обмін на монопольні права, що фактично було ранньою формою державно-приватного партнерства.
Історія його життя — це захоплива розповідь про злети та падіння сильної і рішучої людини, чиє розмите поняття про мораль часто диктувало правила гри у великому бізнесі. При цьому інтригує думка: скільки ще прогресивних рішень він міг би реалізувати, якби у цьому партнерстві з державою він дослухався до потужних юристів, яким міг би довіряти. Але історія не знає умовного способу.
Тож ми можемо лише аналізувати та за результатами такого аналізу приймати вірні рішення. А звернення до Rasons Legal за юридичною допомогою – це завжди вірне рішення.
Старший адвокат Вероніка БОДНАРУК
