Нова установа для підтримки бізнесу?
27 жовтня 2025 року Президент України підписав прийнятий Верховною Радою України Закон України «Про Національну установу розвитку» (далі- Закон).
За інформацією наданою Фондом розвитку підприємництва (ФРП) законопроект був розроблений за участі Міністерства фінансів Україні, Національного банку України, Фонду розвитку підприємництва, Німецького банку розвитку KfW і консультантів Deloitte та узгоджений зі Світовим банком та Європейського Союзу.
Даним Законом пропонується утворити на основі Фонду розвитку підприємництва Національну установу розвитку (далі - НУР) основним завданням якої буде забезпечення доступу малого і середнього бізнесу до пільгового кредитування через банків-партнерів за рахунок коштів держави, міжнародних організацій, арештованих активів держави-агресора, та ін.
По суті Закону:
Учасниками Національної установи розвитку, крім держави, можуть бути також міжнародні та іноземні організації, у тому числі організації міжнародного співробітництва або розвитку, інші юридичні особи, крім іноземних організацій держав, що визнані державою-агресором.
Важливо те, що частка участі Держави у статутному капіталі Національної установи розвитку має становити не менше 51 %, при тому що ФРП наразі на 100 % належить державі хоча і фінансує програми за рахунок залучених коштів також.
Законом встановлено, що управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі НУР, здійснює Кабінет Міністрів України через уповноважений ним орган управління. Але законодавець не вказує, хто саме буде здійснювати управління державною часткою у НУР.
Розробники законопроекту зазначають, що прийняття даного Закону це один з етапів реформування ФРП, яка спрямована на отримання права Національної установи розвитку здійснювати управління залученими від ЄС коштами безпосередньо, без зайвої бюрократичної тяганини.
З цією метою в Законі прописаний механізм утворення і функціонування системи корпоративного управління та системи внутрішнього контролю.
Органами управління НУР визначені:
Загальні збори, що є вищим органом управління;
Наглядова рада, що є органом управління та контролю;
Правління, що є виконавчим органом Національної установи розвитку.
І якщо з учасниками Загальних зборів все зрозуміло (хто має частку той і призначає учасників), то з членами наглядової ради не все так просто.
Відповідно до Закону склад Наглядової ради становить п’ять осіб, з яких три члени Наглядової ради – незалежні, а два члени – представники держави.
Здійснення всієї операційної діяльності належить саме до повноважень Наглядової ради, зокрема це - затвердження бюджету, визначення додаткових соціальних груп підтримку яким надає НУР, порок встановлення належності суб’єктів до основної та додаткових цільових груп, а також основних умов і критеріїв, за якими НУР надається підтримка; визначення основних умов співпраці з партнерськими установами, визначення процедури конкурсного відбору, призначення та припинення повноважень голови та членів Правління, і таке інше.
Так, Законом визначені кваліфікаційні умови до членів Наглядової ради, відповідно до яких кандидат має мати не менше трьох років досвіду на керівних посадах у:
1) міжнародних або іноземних фінансових організаціях, міжнародних або іноземних організаціях співробітництва та розвитку (у тому числі банках, установах розвитку), організаціях, які надавали або реалізовували міжнародну технічну допомогу Україні, та/або фінансових установах;
2) органах державної влади, які забезпечують формування державної політики, організаціях, які забезпечують виконання програм і проектів, здійснюють діяльність у сфері фінансування з метою розвитку, фінансування малого та середнього підприємництва, підтримки та інклюзії малого та середнього підприємництва, забезпечення сталого розвитку та/або екологічних, соціальних та управлінських стандартів (у тому числі у Національній установі розвитку).
При цьому необґрунтованою виглядає пропозиція законодавця встановити обмеження для осіб, які можуть бути призначені на посаду Незалежного члена Наглядової ради і при цьому не встановлювати таких обмежень для членів Наглядової ради, що є представниками держави, а також для членів Правління.
Зокрема, встановлено, що Незалежним членом Наглядової ради не може бути особа, яка:
1) входить та/або входила протягом останніх п’яти років до складу органів управління Національної установи розвитку та/або її філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу чи юридичної особи, в якій Національна установа розвитку має істотну участь;
2) одержує та/або одержувала протягом останніх трьох років від Національної установи розвитку та/або її філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу чи юридичної особи, в якій Національна установа розвитку має істотну участь, істотні доходи.
3) володіє істотною участю у Національній установі розвитку; та інші умови.
Водночас, повторюємось, такі обмеження не поширюються на членів Наглядової ради, що є представниками держави, а також для членів Правління.
Конкурсний відбір на посади незалежних членів Наглядової ради проводитиме компанія з добору персоналу, яка має міжнародний досвід пошуку керівників фінансових установ. Обиратимуть таку компанію шляхом проведення тендеру.
Варто звернути окрему увагу на тому, хто саме може претендувати на пільговий кредит і тут законодавець без необхідної чіткості визначає категорії цільових груп підтримка яких буде здійснюватися НУР:
1) основна цільова група, до якої належать кредитоспроможні суб’єкти мікро-, малого та середнього підприємництва, які відповідають таким критеріям:
а) мають потенціал для розвитку економіки України або вид економічної діяльності чи напрям їхньої діяльності є пріоритетними для економіки України;
б) через недосконалість або нерозвиненість ринкових механізмів, кризу або інші обставини позбавлені можливості отримувати фінансування на доступних умовах;
2) додаткові цільові групи, до яких можуть належати суб’єкти підприємництва та інші категорії осіб, у тому числі фізичні особи та об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, визначені в порядку, встановленому цим Законом.
Чи то на щастя, чи то на жаль, але таке формулювання дозволяє в ручному режимі визначати, хто отримає пільговий кредит, а хто ні. Але загалом такий підхід свідчить про неврахування вимог юридичної визначеності, як елемента верховенства права (стаття 8 Конституції України).
І, звичайно ж, необхідно зазначити за рахунок яких саме надходжень планується функціонування Національної установи розвитку:
від держави, органів місцевого самоврядування, іноземних держав (крім держави-агресора), Європейського Союзу та його органів, міжнародних організацій, організацій міжнародного співробітництва та розвитку, зокрема банків розвитку, іноземних фінансових установ та учасників НУР;
за рахунок активів, конфіскованих або вилучених в інший спосіб у держав-агресорів;
шляхом проведення операцій з фінансовими інструментами (крім депозитних та ощадних сертифікатів банку) відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
у формі благодійного внеску, пожертви, гранту, безповоротної фінансової допомоги, міжнародної технічної допомоги з дотриманням вимог законодавства;
за рахунок кредитів і позик.
Враховуючи те, що НУР не є фінансовою установою в розумінні Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», то і контроль Національного банку України за його діяльністю є достатньо опосередкований. Так, НБУ має право встановлювати обмеження на надання НУР фінансових послуг, зокрема надання коштів у кредит та/або надання гарантій або здійснювати перевірки діяльності НУР і таке інше, але, в той же час, НБУ не може використовувати заходів впливу до НУР.
Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування і буде введений в дію з 1 січня 2026 року.
Отже, аналізуючи даний Закон можна дійти висновку, що сама ідея реорганізації Фонду розвитку підприємництва і утворення Національної установи розвитку є дуже багатообіцяючою для представників малого і середнього бізнесу, якому потрібна підтримка і заохочення.
Стимулювання надходження інвестицій це важливе завдання, яке сьогодні стоїть перед Урядом.
Однак інструменти, які використовуються для досягнення поставленої мети, не кореспондуються з діючим законодавством. Зокрема, сама ідея закріплення саме на законодавчому рівні статусу Національної установи розвитку, як юридичної особи приватного права, є необґрунтованою. Діяльність юридичних осіб врегульована Цивільним кодексом України. Внутрішні процедури (в тому числі порядок та принципи здійснення внутрішнього контролю та управління ризиками, та ін.) слід врегульовувати внутрішнім актом юридичної особи і для цього не потрібно приймати окремий Закон. Врешті решт все одно виникне необхідність актуалізації положень Закону і необхідно буде проходити процедури передбачені Регламентом Верховної Ради, що пов’язані з процедурою внесення змін до Закону України.
Ми щиро вітаємо ініціативи, що спрямовані на забезпечення розвитку бізнес середовища, але наголошуємо на необхідності дотримання діючого законодавства, якісно та раціонально виконаної роботи, а також забезпечення доступності таких ініціатив для всіх категорій населення.
Таким чином, чекаємо на позитивні результати майбутньої діяльності Національної установи розвитку, що дозволить підтримати представників цільових груп підприємництва та фізичних осіб за рахунок держави, міжнародних партнерів, банків розвитку, а також за рахунок активів конфіскованих або вилучених в інший спосіб у держави-агресора.
А команда Rasons Legal, тим часом, триматиме руку на пульсі і уважно слідкуватиме за процесами пов’язаними як з прозорістю призначення управлінців НУР, так і за функціонуванням організації в цілому.
Старший адвокат
Вероніка Боднарук
